суббота, 18 апреля 2009 г.

О смерти


Це трохи не в тему, зате по суті. Сусідка з будинку навпроти померла. Дивився за похороном. Дивився і думав: "До чого це все, для чого? І основне, для кого? Ми всі помремо рано чи пізно, тоді яка різниця......що ти знаєш чи не знаєш? " Єдине що має зміст знати – хто ти є. Все решта, все що ти знаєш немає ніякого значення, якщо ти не знаєш хто ти! 


Уяви, ти живеш, щось вивчаєш, мучишся, тішишся. Але для чого? Щоб потім просто померти? В основному люди пробують знайти "где собака зарыта". Я в даному випадку намагаюсь зрозуміти де заритий я сам.


26 комментариев:

Анонимный комментирует...

Як ти це робиш?"намагаюсь зрозуміти де заритий я сам."

Vitoss комментирует...

Я спостерігаю за своїми думками, реакціями, емоціями. Намагаюсь відслідкувати звідки і чому вони приходять. І якщо це робити регулярно і тривалий час, то зможеш зрозуміти, що твої думки, погляди на життя, емоції, бажання, принципи, знання - все це не ти, це навязано тобі тим чи іншим спосбом. Тоді лиш залишається впізнати себе, вже після того, як ти знаєш, що не є ти, знайти себе. Я намагаюсь знайти кнопку "Викл", щоб виключити безперервний потік думок в голові. Подавляюча частина людей навіть не має уяви, що являється рабом своїх думок. Це не ми їх думаєм, це вони думають себе через нас. Задача заключається в тім, що зупинити цей потік, тоді і тільки тоді, ти почнеш відчувати життя, жити його. А поки тебе думають, ти просто маєш уявлення про життя, а не проживаєш його.
Дякую за питання.

Анонимный комментирует...

дякую тобі за відповідь!!

Анонимный комментирует...

сьогодні черговий раз повелась як дура.
Пішла на поводу у проїсків своєї свекрухи. Вона тільки того і чекала. Довелося зайти її привітати з 8 березня. А вона почала як завжди мене діставати, повільно..., тихенько..., здалеку... . Наступаючі на моє саме хворе місце. вона дуже підла людина. А я повелась як дура... і почала іти у неї на поводу. Ні , щоб забити на все...
Вона три з половиною роки поспіль тішила мої вуха розповідями, яка у мене паршива дитина, а які гарні усі навколо. Це найгірше для мами (мене).
Розказала я по троху, що про неї думаю...
одне - я себе на обманювала, і не лицемірила, їй, мовчки.

Vitoss комментирует...

Останнє речення не зрозумів.
А на рахунок повела себе як дура… Повір, ми всі вчимось на своїх помилках. Перш ніж ти навчишся вести себе правильно, ти зробиш багато неправильних ходів. Ти тому і будеш знати що правильно, а що ні, порівнюючи ефективність певних кроків. Старайся відслідковувати причини своїх неправильних вчинків, тоді будеш вести себе так, як ти хочеш, а не як свекруха хоче. Ти повела себе не неправильно. Це просто свекруха повела тебе так, як хотіла, а ти тупо повелась, ти піддалась її впливу! Навчись бачити що тобі потрібно, а що ні,що є твоє бажання, а що приходить до тебе ззовні як чужий вплив. Коли ти будеш знати чого ти хочеш, чужий вплив зійде на нуль.

Анонимный комментирует...

Vdyachna. day bog ce vtiliti :)

Анонимный комментирует...

Osstannye rechennya: ya chastkovo dovol'na swoim vchinkom: ya ne poboyalas' skazati svoyu dumku. bil'shist' Divchat boyat'sya take robiti, movachat' vid strahu. natyaguyut' posmishku. pomoyemu ce gnilo viglyadaye.

Vitoss комментирует...

Добре, якщо тобі цього хотілось. Але успіх залежить від цілі. Для успіху завжди має бути ціль. Якщо результат приближає тебе до цілі, значить зробила правильно, а якщо ні, то неправильно. Якщо цілі немає, тоді немає значення, що ти зробила. Бо якщо ти не маєш власної цілі, то обовязково служиш чужій цілі, навіть, якщо цього не усвідомлюєш. Успіхів тобі. Радий, що ти піднімаєш голову, лиш би це мало той ефект, якого ти хочеш, а не протилежний. Посліднє можу додати, коли не знаєш, що робити - слухай серце. Серце ніколи не помиляється. Може ти не будеш щаслива, слухаючи його, але ти точно будеш жива. Серце вище за все, за будь-які цілі. Любов вища за закон.

Анонимный комментирует...

Але саме обідне це не те, що говорить стара баба.
А те, що власний чоловік потім мене осуждає: "Ти була не права".
Це добиває остаточно:
Я стаю на захист своєї дитини, і його власної.
А він, сцука, захищає маму
Хочеться його послати за звьоздочкой раз і на завжди...до мами

Анонимный комментирует...

До речі, у мене є ідея. Може ти колись висвітлиш у блозі питання стосунків з найкращими у світі жінками (тьощами і свекрухами)

"формула любви, оновлена, покращена і вдосконалена тьощею і свекрухою"

=-) стало смішно.

Vitoss комментирует...

Твій чоловік ще сам дитина, яка тримається за мамину спідницю, тому він себе так веде.Одне мені дивно, чому чиясь недорозвинутість тебе так добиває? Ти куди дивилась, коли заміж виходила?
Зверни увагу, що би ти не робила, ти постійно ждеш підтримки і похвали зі сторони свого чоловіка і не получаючи її в 1001 раз, ти обламуєшся так, ніби це сталось вперше. У тебе просто вражаюча залежність від його думки про тебе.

Vitoss комментирует...

На рахунок тещ і свекрух... Ці теми не буду висвітлювати так як вони немають жодного відношення до кохання. Крім того вони мені не цікаві, і смішного і веселого в цих відносинах не бачу нічого.
Єдине що можу порекомендувати - купи собі електрошокер або травматичний пістолет, впевнений це сильно допоможе. Але це буде фізичне вирішення проблеми, а не психологічне. Тобі для чогось дали цю тещу, вона вчить тебе тому, чого ти не вмієш. Вона вчить тебе багатьом речам, яких ти не хочеш вчитись.

Анонимный комментирует...

Ecли муж перестал уважать, может наорать, унизить побить:
Терпите – значит, терпится. Значит, где-то внутри подсознательно соглашаетесь с таким
поворотом. Потому что те, кто не соглашаются, – разворачиваются на 180 градусов и поминай как звали. Обвинять их в том, что они не любили, а вы любите, – можно, но не нужно. Пришло время признаться: мы выбираем то, что хотим! И если мы страдаем от этих отношений – значит, мы страдаем по собственной воле. Хотите пожаловаться на жизнь? Жалуйтесь. Не стесняйтесь. Только не надо в этом никого винить. Перестаньте винить своего мужчину в том, что он такой ужасный, – вы ведь сами выбрали его и полюбили. И полюбили именно таким. Перестанете жалеть себя – потому что вы сами выбрали такой сценарий. Вы выбрали эти отношения хотя бы тем, что соглашаетесь их терпеть. И пока вашего терпения хватает – вы соавтор этого и вместе пожинаете его плоды.
И вообще к человеку относятся так, как он позволяет к себе относиться!

Vitoss комментирует...

Согласен на все 100%, особенно нравится последнее предложение.

Анонимный комментирует...

Ти вже, бачу відреагував на "видалену" зсилку.
Помоєму там нагнітають трошки , я дуже стримано ставлюся до всяких Апокаліптичних застережень. Цікавою була би твоя думка.

Анонимный комментирует...

оцей попередній комент може видали.

А це я на рахунок цього посту:

можна все життя проспати, фактично не просинаючись свідомістю. Хто не спить - той знає "хто я", тобто "хто він".

Vitoss комментирует...

Тема апокаліпсису – це повна лажа. Ти ж не знаєш дня своєї смерті, яка тобі різниця коли буде апокаліпсис? Він станеться з кожним з нас, коли прийде смерть. А смерть людства в цілому – це дуже ілюзорно. Апокаліпсис придумали бізнесмени і політики, щоб обдирати людей як липку, поки ті бояться незрозуміло чого. Тому будь-які страшилки і зсилки на цю тему буду терти нещадно.

Vitoss комментирует...

А ти бачила хоч когось, хто б не спав?

Анонимный комментирует...

якщо я сама сплю, як я можу побачити

Анонимный комментирует...

сьогодні попалося мені:
Согласно статистическим данным, от 20% до 50% женщин во всем мире подвергаются насилию в своих семьях. Обратимся к статистическим данным разных стран.

В США каждые 15 секунд женщина подвергается побоям.

В Великобритании физическому насилию подвергаются от каждой четвертой до каждой десятой женщины.

В Австрии 54% всех убийств совершаются внутри семьи, и в 90% из этих преступлений жертвами становятся женщины и дети.

Согласно данным на 2007 год, по крайней мере 8,7 млн россиян имели психические расстройства, сопоставимые с тяжестью расстройств пациентов психоневрологических диспансеров (более легкие формы расстройств не учитываются). Большая часть из них — пострадавшие в разное время от насилия.

В России ежегодно от рук партнеров погибают 14 тыс. женщин. Каждый час одна из россиянок погибает от рук мужа или партнера. Для сравнения - за 10 лет Афганской войны Советский Союз потерял 17 тыс. человек.

По оценкам городских социологов, 75% мужей хотя бы раз ударили свою жену, т.е. каждая пятая петербурженка хоть раз испытала на себе грубую силу "спутника жизни". В то же время четверо из пяти мужчин единожды ударивших жену, не останавливаются на этом.

Женщины в этой ситуации чувствуют себя такими же беспомощными и беззащитными, как и дети. При этом они, как взрослые люди, осознают безысходность ситуации и более остро ощущают свою беспомощность.

Vitoss комментирует...

Так, жінка абсолютно беззахисна при прояві грубої чоловічої сили. Чоловіки зараз домінують на планеті, дякуючи своїй грубій силі. Груба фізична сила до цих пір домінує. Немає ніякої демократії і цивілізації, це просто слова і брехня. Там всередині люди – це на 95 % тварини і це факт. Все вирішує мускульна сила та вага тіла.
Окрім цього, треба розуміти, що жінка сильніша за чоловіка психічно, значно сильніша і дуже часто «тисне» нею на чоловіка, подавляючи його. Чоловік не усвідомлює цього тиску, але відчуває його і єдине, що він може протиставити такому невловимому і сильному тиску на нього – це фізичну силу.
Нікого не захищаю і нікого не звинувачую в даному випадку, просто констатую факти. Розумію чому ти це написала, але нажаль, не можу тобі допомогти нічим. Якби там не було, тобі прийдеться щось міняти. І судячи по тенденціях в твоїй сім’ї, твого чоловіка вже нічого не зупинить, ти повинна це розуміти. Коли жінка без наказано дозволяє себе вдарити, це вже не закінчиться ніколи. Інше діло, коли це буває разове, в пориві, але це не твій випадок. Тобі треба щось міняти і самій мінятись. Розумію, ти не хочеш, але тебе заставлять руками твого чоловіка.
Знаєш, що саме дивне в цій ситуації? Якщо ти втечеш від цього чоловіка до іншого, то 95% того, що наступний також буде тебе бити. Причина в тобі! Поки ти не зрозумієш чому тебе бють, ти не зрозумієш як з цим боротись. І навіть знайшовши нового чоловіка, ти не уникнеш побоїв.
Повір, я пройшов через це. Доки не зрозумів в юності чому мене били, доти били. Як тільки ти розумієш причину, то відразу «школа» припиняється.

Анонимный комментирует...

Ох, я не знала, що тебе били, в юності.

Я дуже скоро хочу помиритися, я не люблю затяжні конфлікти. я не є винятком більшості, коли жінка думає, що на цьому все скінчиться, і поганого не повториться. Більшість так думає : "Все! Ми помирилися (одружилися і т.д.) і тепер нас чекає безхмарне майбутнє"

Анонимный комментирует...

"Міцно закріплена дівчина попередніх ласк не потребує" =-)

Vitoss комментирует...

Били не лиш мене. В період становлення як мужчини від 13-15 років, хлопці підлітки стають дуже агресивними. Якщо в тебе є син, то цей період також не пройде для нього безслідно. В цей період іде становлення хлопця саме як самця. Уже в більш пізньому періоді 18-25 іде становлення хлопця як соціальної одиниці. Тобто якщо хлопця постійно били його одногрупники в 13 років, це не значить, що він не буде успішним в соціумі. Скоріше навпаки, але є дуже велика ймовірність, що всередині він не буде відчувати себе справжнім чоловіком. Як на мене, то твій чоловік, якраз такий варіант.

Vitoss комментирует...

Щодо «міцно закріпленої дівчини», то тут важко не погодитись. Але якщо повести себе правильно, то і закріпляти її не треба буде. Якраз для цього і існує цей блог. Жаль тільки, що аудиторія здебільшого жіноча.

Анонимный комментирует...

=-)))))))