понедельник, 13 июня 2011 г.

Решить проблему


Проблему никогда невозможно решить на уровне проблемы. Нужно выйти из нее, стать над ней, выйти на уровень выше, тогда решение будет видно сразу. Но беда в том, что когда человеку плохо и он просит не помощи, он хочет, чтобы ты сел к нему в лужу, чтобы ты был с ним на одной вибрации, а не вытянул его оттуда. Если ты видишь как решить его проблему то, скорее всего, он не примет твоего совета, потому что он не в силах его понять, потому что не может подняться выше, а ты не можешь опуститься к нему, да и не хочешь. Вот почему ты не можешь помочь другому, даже если знаешь, как это сделать. На самом деле человек по большому счету не хочет ничего менять, он просто хочет, чтобы ему было чуточку лучше, чем сейчас.
Старайся не сочувствовать несчастным людям, это их выбор – быть несчастными, даже если этот выбор неосознанный. Ты можешь им помочь выйти из этого, если они просят, но ты не должен разделять с ними их эмоции. Чем ты сможешь им помочь, если станешь таким же озабоченным и несчастным как они?

4 комментария:

P@SH@ комментирует...

Нє, ну можна не погодитись. Є ж сумління в деяких людей, яке так і промовляє треба щось зробити. І люди роблять не чекаючи в замін нічого. Просто так треба. Вони відчувають полегшення, що хоч щось зробили, щоб допомогти іншому.

Vitoss комментирует...

Звичайно, P@SH@, можеш не погоджуватись. Лиш не розумію з чим саме ти не погоджуєшся. Думаю ти мене не розумієш.
Мова в даному пості йде не про людей, котрі хочуть змін, а про людей, котрі хочуть «підкормитись» твоїм співчуттям чи допомогою. Просто працюючи з людьми бачу, що вони майже не здатні що-небудь зрозуміти і поміняти. І основна причина – це їх небажання щось міняти. Це вимагає внутрішньої роботи і чесності перед самим собою, а це дуже важко. Напевно найлегше і одночасно найважче людині відпустити свої ілюзії.
Що стосується допомоги ближньом... Більшість людей допомагає комусь, зовсім не заради допомоги. Дуже часто ти подаєш милостиню, бо боїшся, що попадеш в пекло; бо боїшся, що скажуть люди; бо маєш страх опинитись на місці жебрака. Тільки допомога яку ти робиш від щирого серця і не ждеш подяки, можна назвати допомогою. Якщо ти це називаєш сумлінням, то нехай так і буде. Нажаль ринкова економіка намагається повністю винищити такі явища з нашого життя, бо вона базується на інших принципах, а не на сумлінні.

YA комментирует...

ВИ щаслива людина?

Vitoss комментирует...

Дивне запитання до мене після прочитаного блогу, якщо він прочитаний. Щастя – горе, радість – сум, веселість – апатія, депресія, це всього лиш гойдалка розуму, на якому він нас розгойдує.
Свого часу дуже хотів бути щасливим, аж поки не отримав його протилежність. Бо все завжди йде в комплекті з протилежністю.
Коли ти питаєш мене чи я щасливий, то питаєш мене з позиції свого уявлення про щастя. У тебе є якесь уявлення і ти примірюєш себе і інших по ньому. Зверни увагу, читаючи твої коментарі, я знаю хто ти, і знаю, що ти думаєш, що ти щаслива, ти намагаєшся себе в цьому переконати. А ти читаючи мої, нічого не бачиш, тому задаєш такі питання. Мій блог – це відповідь на твоє запитання.