пятница, 17 июня 2011 г.

Стереотипність поведінки


У кожного з нас своє уявлення про щастя. І як правило це уявлення хибне, бо воно сформовано стереотипами. Для когось щастя – смачно і багато їсти, для когось щастя в сексі, для когось в багатстві. Хтось все життя намагається жити так, щоб люди про нього погано не говорили, тобто девіз життя: «що люди скажуть». Є люди, які мають комплекс неповноцінності, і щоб довести собі і іншим, що вони повноцінні, вони покоряють вершини, стрибають з парашутів, тягають штанги, намагаються робити те, що інші не можуть, піддаючи своє тіло смертельним навантаженням. Але це не допоможе, поки є «вставка» в голові, нічого не допоможе. Треба просто її викинути, і тоді ти будеш щасливим і без всіляких комплексів по замовчанню.
Хтось думає, що буде щасливим, якщо буде мати свободу, правда коли він її отримує, перше що він робить він знову шукає кабалу, бо не знає що робити з цією волею. Отак розвівшись і щиро вірячи, що жінка його робила нещасним, чоловік миттю жениться ще на одній, аналогічній. І тоді вже життя точно перетворюється в пекло, бо сказати собі правду не можна, і чоловік починає щиро вірити, що всі жінки сволоти. Так значно простіше, адже завжди легше звинуватити весь світ, ніж допустити думку, що з тобою щось не в порядку, що ти не правий, що ти чогось не зрозумів. І це не дивно, бо людина живе стереотипами.

Навіть наша совість стереотипна. Якщо вас з дитинства привчили жити лиш для себе, а інші – це ніщо, то скоріш за все з вас вийде хороший бізнесмен, який ніколи не буде відчувати докори совісті, бо його цьому не навчили. Є його антипод – людина, яка вважає себе завжди грішною, чорною і нічого не достойною. Переважно це дуже набожні люди, схильні до мазохізму. Це також стереотип. Така людина щоб не зробила, буде відчувати докори совісті. У неї, до речі, менше шансів бути щасливою навіть ніж у безжалісного бізнесмена. Бо коли бізнесмен, не дивлячись на свої статки, спитає себе чому він нещасливий, то можливо знайде відповідь. Така ж людина буде мучити себе постійно, вважаючи, що раз вона нещаслива, значить вона не достойна щастя. Це для неї замкнутий круг. Все це стереотипи, ігри нашого хворого розуму. Хворого тому, що розум переповнений  стереотипами управляє життям людини, а не людина розпоряджається своїм розумом та життям. Єдиний спосіб позбутись нещастя – це побачити ці ігри розуму, усвідомити, тоді навіть якщо розум і продовжить у все це гратись без вас, ви вже не будете приймати в цьому участі, ви не будете серйозно відноситись до цих ігор. Удачі Вам!

4 комментария:

Орест Якобчук комментирует...

так..погоджуюся..деколи ми самі себе обмежуємо в тому, щоб бути щасливими, не віримо..сумніваємося..але варто лише захотіти і прикласти хоч би найменше зусилля - і все вийде!
Гарна стаття..

Vitoss комментирует...

Дякую, Орест.Правда інколи треба прикладати титанічні зусилля, щоб бути щасливим. Хоча, звичайно, у декого це виходить спонтанно.

Орест Якобчук комментирует...

В кожного свій шлях до щастя!

Татьяна комментирует...

З чимось можна погодитись, з чимось - ні. Можна відчувати щастя, маючи купу проблем. Можна любити друзів й радіти цією любов*ю. Можна КОХАТИ все життя одну людину, але не забуваючи при цьому, щоби людина почувалась вільною. Можна закохуватись в людей й знати, що ця закоханість переросте в любов, коли ти радітимеш радістю близької людини, коли тобі болітиме його біль. Але то буде просто любов, но не буде КОХАННЯМ.