Любов і шлюб

Колись вчителька з літератури порадила: "Браки по расчету гораздо крепче".

Це було у старших класах, ніхто ще в "брак" не збирався, але слова запам'яталися))))

Це скоріше шлюб з холодним розумом і з непоганою економічною базою.

І ще є одна статистика, не знаю, що ти скажеш, але : "основна причина конфліктів в сім]ї - з економічних питань"

Справа в тім, що люди сприймають пристрасть за саму любов. Для них це конечна ціль, а насправді пристрасть – це лиш початок. Пристрасть це зернятко, яке може вирости в любов, а може зогнити.

Через те що люди сприймають пристрасть за любов, вони в ній постійно розчаровуються. Це все одно, що вважати коридор за весь будинок.

Пристрасть формується за рахунок дії гормонів. У тебе іде просто інтоксикація мозку і тіла гормонами, ти просто під кайфом. Пристрасть приречена померти, якщо вона не переросте в щось більше.

Так ось, коли ти зустрічаєш людину і загорається пристрасть ти в такому збудженому стані не бачиш з ким маєш справу, ти мариш наяву. Якщо ви походу діла оженились, і пристрасть пройшла, то ти починаєш звинувачувати іншу сторону, що тебе обманули. Всі твої претензії звучать так: де обіцяна любов? Але коли є вимоги, то це вже не любов, це ринкові відносини, бартер.

В такому пориві, ти можеш вибрати людину, яка тобі зовсім не підходить. Ось чому шлюби по розрахунку міцніші. Коли ти йдеш в шлюб по розрахунку, ти чітко бачиш, настільки тобі позволяє твій рівень свідомості, з ким ти маєш справу. І вийшовши заміж у тебе немає розчарувань. Це просто угода. Тоді ти менше вимагаєш, менше пиляєш, крім того переважно ти виходиш заміж по розрахунку за багату людину, а значить маєш грошову чи матеріальну компенсацію. Ти менше ревнуєш, менше відповідно пиляєш, більше даєш свободи і тоді людині, яку ти не любиш комфортно біля тебе, якби парадоксально це не звучало.

В буденному розумінні любов, це ярмо, це клітка: нікуди без мене не ходи, ні на кого не дивись, ні з ким не спи, …..це цілий і нескінченний список вимог.

Коли любові немає, це все значно спрощує. Ось чому шлюб по розрахунку міцніший. Люда свідомо бачить що вибирає. Однак це не значить, що людина, яка вийшла по розрахунку щасливіша. Треба розуміти, що любов в шлюбі – це скоріше виключення ніж закономірність. Шлюб створюється не для любові, а для сумісного ведення господарства ти виховання дітей. Шлюб – це суто соціальне явище, до кохання він немає ніякого відношення. «Брак – это ячейка общества» – говорив Ленін. Шлюб це несвобода, а любов не може рости в несвободі. Тому як тільки ви розписались, любов починає помирати.

Вся біда людини в тому, що вона постійно хоче бути щаслива, і через те постійно нещасна. Якщо б вона розслабилась і позволила бути всьому, то отримувала би задоволення від життя. Це як пісок в кулаку, чим міцніше ти стискаєш кулак, тим швидше висипається пісок з неї.

Ось чому люди, котрі не ставлять собі за ціль бути щасливими переважно такими є. Вони сприймають життя таким, яке воно є, а не ганяються за примарами, мордуючи себе і оточуючих.

Тому не варто себе тішити тим, що вийшовши заміж по розрахунку ти будеш щасливіша. Я постійно раджу бідним людям частіше заглядати в очі багатим і дивитись чи є там щастя.

Тепер на рахунок економічних питань в сім’ї. Скажу прямо, коли любові немає, ти шукаєш причини чого її немає. А коли любов є, то її нічого не може розбити. Любов, яка розбивається об економічні причини – це не любов.

Для звичайної людини з її его, любов це недосяжна величина. Людина, яка не знає себе, немає центру, просто нездатна любити, так само, як зернятко нездатне родити інші зернятка, поки не проросте в дерево. Це просто ігри в дочки-матері, це імітація. 

Людина мусить спершу мати душу і тільки тоді вона зможе любити. І ця любов буде зовсім інакшою, ніж люди собі уявляють. Вона буде дуже неприваблива для розуму, бо розум любить складність і головоломки, він любить боротьбу і протистояння. Тому поки вами управляє ваш розум, ви не здатні на любов. Ви можете звинувачувати в тому що її немає свого чоловіка, політиків, бога, економку, але це буде просто причина не знаходити реальну причину її відсутності. Поки тебе немає, то і любові не може бути.

А ще причиною розладу в шлюбі може бути сексуальна незадоволеність і одноманітність сексуального життя

А ще люди ніколи не міняються і коли хтось почав змінюватись йому стає скучно і нудно з партнером, бо він виростає, а партнер залишається на тому рівні що був. Це все одно, що жити з дорослою дитиною. Просто люди вкрай рідко змінюються, тому це нечастий фактор розладу в сімії. Причин є багато, коли кохання немає.