Так, ти не розумієш, тому і питаєш.
Люди принижують когось із своєї слабості. Его завжди слабе, бо воно ефемерне, воно як тінь, поки є об’єкт, що відкидає тінь, вона є, як тільки об’єкт зникає, зникає і тінь. Поняття его для людей дуже ефемерне, бо люди в основному ототожнюють себе з ним, тому не знають що це таке. Це лиш гра слів для них.
Зверни увагу, що гавкає тільки шавка, яка не може вкусити. Бультер’єру гавкати не треба, він коли має потребу, просто загризає на смерть. Так веде себе і людина. Тому справді сильна людина ніколи не буде принижувати тебе, у неї немає в цьому потреби, вона скоріше добре, ніж зла. Саме доброта, як не дивно це звучить, є ознакою істинної сили. Інше діло, коли її слова ти сама сприймаєш як приниження, це просто суб’єктивний фактор.
Людина принижує когось тому, що відчуває себе слабою, тому принизивши когось, вона себе чує на висоті. Уяви, яке пекло має бути всередині людини, щоб хотілось когось принизити для того, щоб хоч якось відчути свою значимість! Але ця значимість миттєва і тоді гра починається знову. З часом, той хто поступає таким чином, так звикає до такої поведінки, що починає кормитись енергією людей, яких принижує. Точніше нею кормиться не сама людина, а її его, її хворобливий розум з усіма надуманими та реальними його комплексами. Людина, яка принижує просто носій, який потерпає в даній ситуації найбільше! В кінцевому результаті тіло не витримує такої напруги і починаються серйозні хвороби.
Конкретно в твоєму випадку – тебе учать!!! Тебе заставляють відкрити очі, і подивитись на реальність, бо ти дуже цьому пручаєшся. Ти не бачиш і не хочеш бачити, що ти сама результат свого нещастя, тому тебе затискають в тиски якомога сильніше. Це твої послідовні, хоч і несвідомі дії, привели тебе туди, де ти зараз є. Так буде продовжуватись до тих пір, поки ти не прозрієш, що ти причина нещастя. Точніше твоє відношення до себе, до світу, до людей. Ти дозволяєш з собою так поступати! Ти даєш вампірити. І навіть якщо ти попадеш якимось чудом в інші умови існування, то дуже велика ймовірність, що це все почнеться заново. Крім того ти сама вже починаєш потиху вампірити, це добром не закінчиться. У тебе лиш один вихід у цій ситуації – прозріти і ти побачиш вихід, а для цього треба подивитись своїм страхам в лице. Тут тобі ніхто не допоможе, а ти дуже хочеш халяви, ти хочеш, щоб хтось зробив це за тебе! Коли ти побачиш свої страхи і усвідомиш їх причину, то усвідомиш, що все не так страшно і погано, як малює тобі твій заляканий розум. Тебе просто вчать жити в реальності, відкрити очі і подивитись на світ новими очима, а не через призму свого хворобливого і заляканого розуму.
Повір, я пройшов свого часу через це. Це був найжорстокіший урок в моєму житті, це було пекло. І били мене і гнітили мене в десятки раз сильніше за тебе, тому і вирвався з того, зрозумівши причини. У мене просто не було іншого виходу. Його і в тебе немає, просто ти ще цього не усвідомила. Але на це пішли роки. Після того, як усвідомив чому так ставалось, дозволив собі свої страхи, впустив їх і дав їм повну волю, вони пішли геть. Це сталось після того, як мене побили близько 20 чоловік (один на один мене боялись), коли я спав в кімнаті гуртожитку. Побили за те, що я єдиний з цілого гуртожитку, не виставив пляшку горілки. У мене кров з рота капала кусками з мясом, очі затекли кровю, а тіло і лице так боліли від ударів ногами, що не відчував болі, просто відчував гул. Як тепер пам’ятаю: я сидів в кімнаті сам на стільці посеред калабані крові і блаженно посміхався, бо мій найжахливіший страх зреалізувався в реальності і він був далеко не такий страшний, як мені його малювала моя голова. Після цього мене більше ніколи не били. Мало того, я отримав таку силу, що навіть у значно сильнішої фізично людини немає шансів побити мене, якщо я цього не хочу.
Тобі просто прийдеться вивчити цей урок, халяви не буде. І чим швидше вивчиш, тим меншою кров’ю обійдеться.
Сообщения
4 комментария:
а в чому проявляється вампіризм з мого боку...поясни якщо можна?
Ти вже частково знесилена цими розборками, критикою, вампіризмом і сама потерпаєш від нестачі енергії і підтягуєш її постійно, жаліючи себе, жаліючись комусь, прагнучи допомоги зі сторони. Тому люди, котрі раніше спілкувались з тобою нормально, зараз намагаються уникати твого спілкування, навіть якщо ти не зачіпаєш з ними болючі для тебе теми.
Ти особливо не переживай, так поступає більшість людей: замість того, щоб прикласти зусилля і щось зрозуміти і змінити, вони постійно шукають розради і страждають. Повір, з часом ти (твоє его) навчишся отримувати задоволення від своїх страждань і станеш постійним вампіром, це вже не за горами.
Постарайся не спілкуватись з інвалідами, одинокими пенсіонерами, яким немає що їсти, смертельно хворими людьми з онкологією – у них реальні проблеми і вони при цьому намагаються жити і отримувати задоволення від життя. Спілкування з ними шкідливе для тебе, бо у тебе проблем немає, а бачачи реальні проблеми, тобі буде дуже важко дурачити себе і лякати, точніше твоїй голові. Але ти зараз на такій стадії, що не відрізняєш себе від свого розуму. Так що ти продовжуй страждати, це так класно і головне жалій себе побільше, жалій постійно. З часом в тебе появляться реальні хвороби – а це вже реальні проблеми. І от коли вони будуть, тобі не буде часу на дурниці типу страждання, тоді ти будеш щось робити, а не стогнати. Ти вже занадто загралась в свої ігри, замість того, щоб вирішувати свої маленькі проблеми. Повір, вони крайньо малі. Тобі просто голова твоя хвороблива роздуває їх до нереальних розмірів. Це схоже на мишу, яку ти в темноті свого розуму сприймаєш за медведя.
Розкажи будь-ласка про самообман. Яким чином краще себе зрозуміти і казати собі правду?
Відповідь в наступному пості. Вона вийшла велика, бо розум не любить простих речей :), він не здатен розуміти прості речі, він робить їх скдадними, а потом тужиться і пробує вирішувати.
Отправить комментарий